На допомогу соціальному педагогу

ПОСАДОВА   ІНСТРУКЦІЯ

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

I.        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Дана посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної
характеристики соціального педагога.

1.2. Соціальний педагог призначається і звільняється з посади директором
школи.

1.3. Соціальний педагог має вищу або середню освіту і спеціалізацію
„Соціальна педагогіка", "Соціальна робота", як виняток, іншу вищу
педагогічну освіту, дотримується вимог етичного кодексу, професійної
компетенції, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної
роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та
культурним вимогам до педагогічних працівників.

1.4. Соціальний педагог підпорядковується безпосередньо директору школи.  1.5. В своїй діяльності соціальний педагог керується Конституцією І законами України, указами президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання і виховання учнів; правилами і нормами з охорони праці ,техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, даною посадовою Інструкцією), трудовим договором, Законом України „Про освіту”, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, державною мовою відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

II.     ФУНКЦІЇ.

Основними напрямками діяльності соціального педагога є:

2.1. Соціальний педагог є захисником інтересів дітей в усіх сферах життєдіяльності, забезпечуючи соціально-педагогічний патронаж дітей та молоді, як головного пріоритету і цінності в суспільстві.

2.2. Гармонізує стосунки в соціумі, стверджуючи в кожній дитині особистість, підтримуючи самоповагу дитини, турбуючись про адаптацію в середовищі та олюднення  знань навколо кожної дитини.

2.3. Здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами , центрами соціальних служб для молоді, кримінальної міліції, органів місцевого самоврядування та громадських організацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її благополучного розвитку.

2.4.Соціальний педагог виконує такі функції:

Інформаційно-діагностичну ;

-         встановлює соціально-педагогічний діагноз про особливості всебічного
розвитку дитини, вибір інформації іншим спеціалістом для надання їй
необхідної допомоги.

Організаційна:

-         організовує соціально-корисну діяльність дітей і підлітків, формує
демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а
також серед дітей і дорослих .

Прогностична:

 - спрямовує на пошук ефективних шляхів допомоги дитині через
прогнозування і планування перспектив розвитку мікрорайону і конкретного
мікросоціуму;

 - визначає шляхи особистого контакту з іншими організаціями і
спеціалістами для з'ясування проблеми вихованця.

Превентивно-профілактична та соціально-терапевтична:

 - передбачає і приводить в дію юридичні, психологічні механізми
попередження і подолання негативних явищ, організовує надання соціально-
терапевтичної допомоги тим, хто її потребує, знімаючи напруження та
орієнтуючи людину на творчість;

 - забезпечує захист прав дітей в суспільстві;

надає допомогу в період соціального і професійного визначення
особистості;

 - дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

III. ПОСАДОВІ ОБОВЯЗКИ

Соціальний педагог в загальноосвітній школі виконує наступні посадові обов'язки:

3.1. Соціальний педагог є носієм методологічної, гуманітарної, етнопедагогічної, правової і комунікативної культури, він організовує соціальне виховання в умовах конкретного мікросоціуму.

3.2. Створює і координує систему соціальної допомоги особистості в її
саморозвитку, створює умови для найбільш сприятливої психологічної
атмосфери життєдіяльності кожного вихованця.

3.3. Забезпечує педагогічно обґрунтований вибір форм, засобів і методів
навчання.

3.4. Забезпечує дотримання прав і свобод учнів.

3.5.  Бере участь у розробці і реалізації освітніх програм.

3.6. Складає плани і програми занять, забезпечує їх виконання, веде
необхідну документацію і звітність з питань діагностики, корекції,
розвитку творчих можливостей тощо.

3.7. Виявляє творчі здібності вихованців, сприяє їх розвитку, формуванню
стійких професійних інтересів та нахилів.

3.8 Надає консультативну допомогу вчителям, батькам, вихователям,
адмінтехперсоналу, тощо.

3.9. Залучає до культурно-просвітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації.

3.10. Виявляє персональні міжособові, внутрішкільні труднощі та конфлікти:

- дитячі молодіжні об'єднання;

- угрупування „соціального ризику”.

3.11. Дотримується етичного кодексу соціального працівника, поважає
гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або
психічного насильства, запобігає вживанню алкоголю, наркотичних
речовин, іншим шкідливим звичкам. Пропагує здоровий спосіб життя.

3.12. Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх. Оперативно
повідомляє адміністрацію про кожен нещасний випадок, здійснює заходи
щодо надання першої медичної допомоги.

3.13. Підвищує свій професійний рівень, кваліфікацію, загальну культуру.

3.14. Бере участь у роботі методичної ради школи.

3.15. Створює та веде соціальний паспорт мікрорайону, банк даних на дітей
за місцем проживання.

3.16. Володіє навичками проведення співбесід, інтерв'ювання, вирішення конфліктних ситуацій, проведення групових занять з дітьми та дорослими, здійснює корекцію відхилень у поведінці, профілактичну роботу девіантної поведінки.

3.17. Виявляє дітей, які залишились без батьківського піклування, сприяє своєчасному влаштуванню їх у дитячі установи, на виховання в сім'ї, на роботу чи в навчальні заклади. Здійснює соціально-психологічну допомогу цій категорії дітей.

IV. ПРАВА.

Соціальний педагог має право:

4.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом
школи.

4.2. На захист професійної честі і гідності.

4.3. Знайомитися з скаргами та іншими документами, які містять оцінку його
роботи, давати на них пояснення.

4.4. Захищати свої інтереси самостійно чи через представника, в тому числі
адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування,
пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

4.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового ) розслідування, за
винятком випадків, передбачених законодавством.

4.6. Вільно вибирати і використовувати методики навчання і виховання,
навчальні посібники і матеріали, підручники, методи оцінки знань учнів.

4.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

4.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну категорію і отримати
її у випадку успішного проходження атестації.

4.9. Представляти інтереси неповнолітніх на засіданнях суду, під час слідства, при слуханні справ.

V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

5.1. Соціальний педагог несе відповідальність згідно законодавства за якість
виконання освітніх програм, життя і здоров'я учнів під час занять,
порушення їх прав і свобод.

5.2. За невиконання або неналежне виконання без поважних причин Статуту
і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних
розпоряджень директора школи, інших локальних нормативних актів,
посадових обов'язків, визначених даною посадовою Інструкцією, соціальний
педагог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному
трудовим законодавством.

5.3. За використання, в тому числі одноразове, методів виховання пов'язане
з фізичним чи психічним насиллям над особистістю, а також здійснення
іншого аморального вчинку, соціальний педагог несе відповідальність та
може бути звільненим з займаної посади в відповідності з трудовим
законодавством і Законом України „ Про освіту ".

Звільнення за подібний вчинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

5.4.     За спричинені школі чи учасникам навчально-виховного процесу
збитки у зв'язку з виконанням ( невиконанням ) своїх посадових обов'язків
соціальний педагог несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах,
визначених трудовим чи цивільним законодавством.

VI. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ З ПОСАДОЮ.

6.1. Працює в режимі виконання об'єму встановленому його навантаженням,
участі в обов'язкових планових загальношкільних заходах і самопланування
обов'язкової діяльності, на яку не встановлені норми часу.

6.2. Самостійно планує роботу на навчальний рік і навчальний семестр. План
роботи затверджується  директором освітнього закладу.

6.3. Представляє директору школи  письмовий звіт про свою діяльність на протязі кожного навчального семестру.

6.4. Отримує від директора школи і його заступників інформацію
нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, знайомиться з
відповідними документами.

6.5. Працює в тісному контакті з учнями, вихователями зі служби сім'ї та
молоді, службами в справах неповнолітніх області, з відділом соціального
захисту населення, з Чорнобильським фондом та ін., систематично
обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, з
адміністрацією і педагогічними працівниками школи.

Психодіагностичний інструментарій:

ü Анкету для дослідження інтересів у написанні наукової роботи учнями (завантажити);

ü Проективну методику «Баранчик у пляшці» (завантажити);

ü Проективну методику «Фізіогномічний тест Куніна» (завантажити);

ü Проективну методику «Близнюк здалеку» (завантажити);

ü Проективну гру «Пошта» (завантажити);

ü Анкета для дослідження стану профілактичної роботи з впровадження ідей здорового способу життя, вживання учнівською молоддю області алкоголю. (завантажити)

ü Анкета для опитування щодо обізнаності з питань ВІЛ/СНІДу (завантажити)

ü Методика “Розкажи за картинкою” (завантажити)

ü Методика “Відтвори малюнки” (завантажити)

ü Методика “Обведи контур” (завантажити)

ü Методика “Розподіли на групи (Наведи лад)” (завантажити)

ü Методика “Кому чого не вистачає?” (завантажити)

ü Методика “Що зайве?” (завантажити)

ü Методика “Пори року” (завантажити)

ü Методика “Небулиці” (завантажити)

ü Методика “П’ять іграшок” (завантажити)

ü Методика “П’ять слів” (завантажити)

ü Методика “За двома малюнками” (завантажити)

ü Методика “ Знайди і викресли” (завантажити)

ü Методика “Чим залатати килимок?” (завантажити)

ü Методика “Які предмети заховано в малюнках?” (завантажити)

ü Методика “Упізнай, хто це?” (завантажити)

ü Методика “Чого не вистачає на малюнках?” (завантажити)

ü Опитувальник «Вивчення обізнаності фахівців з проблеми насильства» (завантажити)

ü Анкета_ з вивченння обізнаності педагогічних працівників з питання насильства (завантажити)

ü Тест "Психометрія" (завантажити)

ü Анкета "Моя правова обізнаність" (завантажити)

ü Методика "Лідер" (завантажити)

ü Анкета "Як я проводжу свій вільний час" (завантажити)

ü Методика первинної діагностики та виявлення дітей „групи ризику” (М.І. Рожков, М.А. Ковальчук) (завантажити)

ü Анкета для учнів (завантажити)

ü Анкета для вчителів (завантажити)

ü Анкета для батьків (завантажити)

ü АНКЕТА для учнів 7-11 класів “Моє життя в сім’ї та школі” (завантажити)

ü Методика вивчення рівня тривожності та психічного напруження дитини (Захарова) (завантажити)

ü Діагностика вад особистісного розвитку (завантажити)

ü Анкета "Соціометрія" (завантажити)

ü Тест "Здібності учня" (завантажити)

ü Анкета «Класний колектив очима учня» (завантажити)

ü Тест тривожності (завантажити)

ü Методика виявлення агресивності (завантажити)

ü Інтелектуальний тест Г.Ю. Айзенка (завантажити)

ü Опитувальник самоставлення В. В. Століна (завантажити)

ü Особистісний опитувальник для дітей С.Е.Айзенк J.Е.Р.І.(завантажити)

ü Орієнтаційно - діагностична анкета інтересів (ОДАНІ-2) (завантажити)

ü Опитувальник професійної спрямованості (ОПС) Д. Голанда (завантажити)

ü Методика оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-2) (завантажити)

ü МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ (завантажити)

ü ОПИТУВАЛЬНИК САМООЦІНКИ СХИЛЬНОСТЕЙ ДО РІЗНИХ ТИПІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (завантажити)

ü Тестова методика ЯК ОБРАТИ ПРОФЕСІЮ (завантажити)

ü Опитувальник Л. Лучко «ВАША МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ» (завантажити)

ü МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕВАГ Б.Басса (завантажити)

ü ОПИТУВАЛЬНИК ВИЗНАЧЕННЯ СПОНУКАНЬ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ (завантажити)

ü ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК Є. КЛИМОВА (ДДО) (завантажити)

ü Опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (завантажити)

ü ТЕСТ СТРУКТУРИ ІНТЕРЕСІВ І СХИЛЬНОСТЕЙ (СІС) (завантажити)

ü ОПИТУВАЛЬНИК «МІЙ ШЛЯХ ШИРОКИЙ» (для визначення психологічної готовності до трудової діяльності) (завантажити)

ü Анкета А. Йовайш «Що мені подобається?» (завантажити)

ü 16-факторний особовий опитувальник Р. Б. Кеттелла (16-FPQ-187-A) (завантажити)

ü Тестова методика (завантажити)

ü Анкета для батьків учнів 9-х класів (завантажити)

ü АНКЕТА для учнів 11 класу (завантажити)

ü АНКЕТА для учнів 9 класу (завантажити)

ü Методика «Мотиви вибору професії» (завантажити)

ü Формула темпераменту (завантажити)

ü Тепінг-тест Є. Ільїна (завантажити)

ü Вправа «Праве чи ліве?» (завантажити)

ü Проективна методика «Кактус»  (завантажити)

ü Анкета К. Янг (завантажити)

ü Анкета “Мої шкільні друзі”( (завантажити)

ü Методика для діагностики відносин між дітьми КАЗКИ ДЮССА (ДЕСПЕРТ)  (завантажити)

ü Анкета ідентифікації комп’ютерної ігрової залежності (геймер-адиктивність (завантажити)

ü Анкета «Професійна спрямованість учня»  (завантажити)

ü Опитувальник для вивчення пізнавальної активності учнів (завантажити)

ü Методика для аналізу та оцінки соціально-психологічного клімату в колективі (завантажити)

ü Анкета вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (завантажити)

ü Тест «Ваш стиль управління» ((завантажити)

ü Методика для вивчення стилю керівництва в педагогічному колективі  (завантажити)

ü Опитувальник для вихователів по виявленню обдарованих дітей. (завантажити)

ü Методика вивчення соціально-психологічного клімату в колективі  (завантажити)

ü Методика раннього виявлення важковиховуваності учня (завантажити)

Анкета визначення інтернет-залежності К. Я
GOOGLE НА ДОПОМОГУ

Відділ неформальної та інформальної
освіти для дорослих ІМЗО МОН України

Вебінар: "Форми Google в навчанні:
створення вікторин, анкет, опросників і тестів"
(відео з YouTube)

Як створити презентацію з використанням
сервісів Google (відео з YouTube)

Як отримати підсумок відповідей Google форми (відео з YouTube)

Застосування Flubaroo до результатів
опитувань форм Google (відео з YouTube)

Казкотерапія в роботі з дітьми

Казкотерапія відрізняється від решти методів тим, що дія відбувається на ціннісному рівні. Тобто, взаємодіючи з іншою людиною, ми завжди спираємось на базові життєві цінності: Співпрацю, Істину, Любов, Віру, Гідність, Спокій, Ентузіазм, Доброту тощо. Коли ми говоримо з людьми про ці найважливіші речі «прямим» текстом, то це виглядає дуже дидактично. Усі й так знають, «що таке добре і що таке погано». Казкові історії, легенди, міфи, притчі дають можливість розповісти про цінності у вигляді ненав'язливих цікавих і захоплюючих сюжетів. Тому інформація, запропонована в такому вигляді, дуже легко, без опору сприймається людьми. Казки попереджають про наслідки тих чи інших наших учинків, але не нав'язують життєвих програм.

Принципи казкотерапії

Таким чином, перший принцип казкотерапії — донести до свідомості дитини інформацію про базові життєві цінності у доступному, ненав'язливому, ці­кавому для неї вигляді.

Другий принцип казкотерапії — принцип Життєвої Сили, що є необхідною умовою для позитивних змін. На підставі другого принципу вихователь і психолог роблять усе можливе* щоб дитина вчилася знаходити і відновлювати власну Життєву Силу. Казки, які ми складаємо або добираємо, обов'язково зміцнюють ві­ру дитини у власні сили, несуть позитивну життєву програму.

Третій принцип — принцип багатогранності, що розглядає будь-яку життєву ситуацію і казкову історію як кристал із безліччю граней або пиріг із безліччю шарів. Бачення цього дає можливість розширюватись світогляду дитини.

Четвертий принцип — зв'язок між реальностями, де, пізнаючи психічну реальність дитини, психолог допомагає їй взаємодіяти в соціальній реальності.

Функції казкотерапії

Казки мають вагоме значення у вихованні та розвитку дітей, виконуючи різні функції:

• діагностичну;

• прогностичну;

• виховну;

• коригувальну.

Залежно від того результату, який необхідно отримати, ставиться певна мета і вже після цього добираються казки, основні функції яких могли б допомогти в реалізації мети.

Діагностична функція відіграє важливу роль на первинному етапі казкотерапії. Вона дозволяє визначити стан дитини і поставити основну мету для подальшої роботи.

Прогностична функція казок полягає в тому, що ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, але і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом із дитиною, даючи відповіді на її запитання. У кінцевому результаті завдяки цій функції нам відкриються особливості по­ведінки дитини, бачення нею навколишнього світу 1 стратегії своєї подальшої поведінки.

Виховна функція допомагає нам за допомогою простих сюжетів і яскравих, барвистих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості та властивості особистості, що потрібні їй в певний момент для розв'язання ситуації, що склалася, і знадобляться в подальшому житті.

Коригувальна функція є тим кінцевим результатом, який ми хочемо отримати наприкінці казкотерапії. Вона полягає в заміні «небажаної» поведінки на необхідну. Саме за допомогою корекції в стані та поведінці дитини спостерігаються зміни на краще.

Вправа «ПРИГАДАЙ КАЗКУ»

Ведучий. Мабуть, немає людини, яка не любила б казки. Ті з нас, хто не зацікавлений у класичних казках, переглядають сучасні фільми, читають детективи, романи тощо. Але ж це і є сучасні казки.

Люди завжди обмінювалися історіями. Зараз я пропоную вам згадати ту казку, що вам дуже подобалася в дитинстві, і по черзі її представити. Чим вона вам подобалась, що в ній ви запам'ятали найкраще?

Гравці пригадують.

Яка в нас вийшла чудова галерея казок! Які почуття виникли у вас після цього?

Гра «ЧАРІВНІ ФАРБИ»

На підлозі розстелені газети і приготовлено все, що необхідно для приготування фарб: борошно, сіль, олія, клей, вода, гуаш. Ведучий дає завдання вихователям (батькам) виготовити фарби, потім вмикає спокійну музику і всі працюють.

Після виконання завдання ведучий ставить запитання:

—   Що ви відчували під час виготовлення «чарівних» фарб?

—   Чого ви сьогодні навчилися?

Гра «ЧАРІВНІ СТВОРІННЯ»

Ведучий. Колись давно одну країну населяли чарівні створіння, але налетів ураган і знищив їх. Тільки в глибоких печерах залишилися яйця цих чарівних створінь. Зараз я дам вам по такому яйцю (надуті повітряні кульки), зігрійте їх своїм теплом, 1 з них вилупляться чарівні створіння.

Гравці за допомогою фломастерів малюють різні створіння на кульках.

Ведучий ставить запитання:

—   Хто у вас «вилупився»?

— Як його звуть?

—   Який він?

—   Які почуття виникали під час роботи?

Вправа «ВИГАДУВАННЯ КАЗКИ»

Ведучий. Підведіться ті, кому в дитинстві подобалися казки про тварин!

Четверо гравців, хто підвелися першими, мають право набрати свої підгрупи.

Кожна підгрупа створює своє маленьке коло і протягом 10 хвилин вигадує казку з обов'язковою участю всіх казкових героїв, які запропоновані в цій підгрупі. Потім казки зачитуються і вправа обговорюється.

Гра «КАЗКОВИЙ ДОЩИК»

Гравці стають одне за одним.

Ведучий. У казковій країні йде дощик, але не простий а казковий. Він стукає по шиї, по плеча, по спині тощо.

Усі гравці рухаються по колу. Кожний гравець відповідно до слів ведучого за допомогою легких постукувань пальцями робить масаж учасникові, який іде попереду. Потім усі повертаються в зворотній бік і роблять те саме.

Гра «ГАЛЯВИНА»

Ведучий. Пройшов чарівний дощик, і ми опинилися на казковій галявині. Розкажіть, хто з'явився на галявині?

Кожен гравець обирає, ким він буде на галявині. Ведучий ставить запитання – підказки.

— Де ти стоїш?

— Скільки тобі років?

- Що ти робиш на галявині?

- Який зараз день і пора року?

Так програються всі ролі, потім усі гравці розташовуються на галявині, і галявина «оживає» на 7-10 хвилин, згодом усі сідають у коло, і кожен гравець говорить від імені свого героя.

Після цього гравцям необхідно по черзі промовити фразу: «Я не (герой), я — (своє ім'я).

Гра обговорюється.

Вправа «ПОДОРОЖ»

Перед початком вправи вмикається спокійна музика.

Ведучий. Заплющте очі... Уявіть, що ви вирушили у подорож. Ви об'їздили багато країн, познайомились із різними людьми.

І ось одного разу ви їхали через поле. Навкруги літали метелики, співали птахи - вони раділи, що ви їдете через їхнє поле. Пахло квітами і свіжою полуницею. І ось на горі ви побачили Прекрасний Палац. Щось підказало вам, що вам дуже важливо потрапити туди. І ви вирушили до Палацу.

Коли ви увійшли в Палац, то були вражені його красою. Усе тут було зручним і красивим. Нібито хтось будував цей Палац саме для вас. І ви зрозуміли, що в ньому ви знайдете щось дуже важливе для себе.

Уявіть, що ви наближаєтеся по Палацу й знаходите для себе те, що ви хотіли…

Усе те, що ви знайшли для себе в цьому Прекрасному палаці, залишається вам, і ви візьмете це з собою, коли повертатиметеся. А зараз ви робите глибокий вдих... і видих. Візьміть із собою все те хороше, що було з вами. І повільно розплющуйте очі, повертайтеся до кімнати.

Наш почерк і характер

Взаємозалежність між почерком людини і рисами характеру вивчає наука графологія. Саме за почерком вона здатна багато чого розповісти про людину, про її розумові здібності, самооцінку, силу волі, психічний стан і про багато іншого. У даній статті розглянемо ознаки почерку, які дають можливість багато дізнатись про риси характеру людини. 

Про те, чи товариська людина, свідчить розмір її почерку. Крупний почерк говорить про товариськість і відкритість її власника, про те, що така людина має багато друзів. І навпаки такий невеликий, дрібний почерк говорить про наявність замкнутого характеру. Якщо букви в основному незграбні – то перед нами егоїстична людина. А закруглені букви притаманні людині добрій, такій, яка завжди готова допомогти іншим людям.

За натиском можна дізнатися про силу характеру. Сильний натиск говорить про сильну людину за характером, – є ознакою великої волі і посидючості. А бліді літери, які утворюються в результаті слабкого натиску, вказують на людину зі слабким характером, у якої слабка сила волі.

Якщо почерк  каліграфічний, то людина в усьому акуратна, завжди виконує зобов’язання, але не самостійна у своїх діях. Правильно написані літери характеризують спокійну людину, яка урівноважена в сфері свого життя. Людям, які постійно активні, веселі і допитливі притаманний розмашистий почерк. Почерк, в якому складно розібратися говорить про енергію, безтурботність, і ще про нервовий стан. Злите написання, коли у всіх словах літери пов’язані одна з одною, свідчить про те, що в людини добре розвинена логіка. А якщо спостерігаються обриви між літерами – то таким людям властива розвинена інтуїція.

Багато про що може розповісти рядок тексту. Якщо він піднімається, починаючи від початку до кінця – такий рядок спостерігається в оптимістів по життю. А якщо навпаки, опускається рядок до кінця – то це песиміст. Прямі рядки спостерігаються у людей, які рівно йдуть по життю, які реально оцінюють свої можливості, у спокійних. Наявність нерівних рядків – ознака наявності хитрості, і цілком можливо у такої людини немає совісті.

Але варто знати, що почерк людини може бути різним. Не малу роль грає те, в якому стані перебуває сама людина, який у неї настрій. Також на почерк можуть вплинути й інші фактори. Якщо людина переживає сильні емоції, то при написанні вона може почати сильно натискати, хоча в нормально стані цього не робить. Але в основному наявність різного почерку свідчить про добрі творчі здібності людини.

ПОРАДИ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ ДЛЯ СІМЕЙ БІЙЦІВ АТО

Іноді психологічні травми можуть бути більш небезпечні, ніж травми фізичні – вони здатні нашкодити здоров'ю і життю самих солдатів, а також тих, хто їх оточує.

Багато бійців повертаються із зони АТО з величезним багажем психологічних переживань, зміною стилю поведінки до війни, що безпосередньо пов'язано з бойовими рефлексами, які він придбав в результаті небезпечних для життя ситуацій. Що ж тоді робити? Успішна психологічна реабілітація та ресоціалізація ґрунтується на трьох основних діях – спілкуванні, прийнятті ветерана таким, яким він є і допомозі фахівця.

Про правила, які повинні пам'ятати сім'ї учасників бойових дій:

1. Поки боєць знаходиться в зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в слухавку. Людина, яка знаходиться в зоні бойових дій, живе на межі своїх можливостей. Якщо у нього не буде впевненості, що вдома все добре, він не зможе ефективно виконувати бойові завдання. Бійцю потрібно дати зрозуміти, що вдома чекають його повернення, за нього переживають, його люблять і знають, що він повернеться живий, здоровий та з перемогою.

2. Переживання в сім'ях бійців неминучі, але градус хвилювання можна знизити, обмеживши доступ до ЗМІ і захистивши себе від повідомлень "все пропало, всіх зливають". Є зв'язок з вашим сином/чоловіком/братом — з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги.

3. Вільний час краще проводити не за переглядом телевізора, а за будь-якою діяльністю, пов'язаною з наданням допомоги нашим солдатам. Займати свій час і думки потрібно роботою на перемогу. Від маленького кроку окремої людини складається загальний настрій сім'ї, вулиці, міста і країни.

4. Найскладніше у поточній ситуації матерям військових. Багато хто з них часто опиняється на межі відчаю. Для них вкрай важливо, щоби поруч була присутня людина, яка морально сильніша і здатна контролювати емоції. Дайте їм зрозуміти, що поруч є хтось, хто може підтримати і допомогти.

5. Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, - це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і прийняття сім'ї воно стане практично неможливим.

6. Пам'ятайте: людина, що пройшла війну, стала набагато сильнішою, мудрішою і досвідченішою.

7. Не відгороджуйтеся. В іншому випадку боєць залишається сам зі своїми спогадами, які часом є небезпечними для психічного здоров'я. Це призводить до внутрішнього конфлікту, який буде поступово посилюватися.

8. Слухайте його. Це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поруч з ним його рідна людина, яка прийме його будь-яким. Він повинен зрозуміти, що він потрібен. Багато хлопців закриваються в собі, якщо бачать, що дружина відкидає його новий досвід і каже, що не хоче чути про вбивства і кров. Але він цього не може забути, а поділитися йому більше нема з ким. Відсутність цієї можливості може спровокувати серйозні проблеми з психікою.

 9. Забороніть собі ображатися. Не можна будувати здогади "... він зі мною не говорить, тому що ...". Не можна ставити себе в роль жертви. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає тієї дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті - там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так себе не поведи. Боєць налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти.

10. Щоб чоловік швидше адаптувався, його потрібно залучати у повсякденне життя. Він повинен розуміти, що він потрібен тут і не є тягарем.

11. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина – це додаткова ниточка, яка прив'язує бійця до реального життя. Діти розуміють більше, ніж вам здається. Їхня участь і співпереживання може стати для людини рятівними.

12. Якщо людині починають снитися нічні жахіття – зверніться до психотерапевта або психолога. Вони допоможуть створити комфортні умови, які сприятимуть усвідомленню безпеки. Приклад: боєць повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло і вони лягали спати, йому здавалося, що поруч сепаратист, який може його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати включеним нічник. Людина прокидається від кошмару, дивиться по сторонах, бачить, що вона удома, життю нічого не загрожує, жодних сепаратистів немає – поруч кохана дружина.

13. Усвідомлення того, що поруч кохана дружина змінює розуміння того, що поруч бажана дружина. Нерідко учасники бойових дій кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з'являється агресивний настрій. З цим можна впоратися, якщо підходити до чоловіка з боку, супроводжуючи це голосом. Ласкаво погладжуйте спину і плечі, ніжно обіймайте. Його потрібно поступово привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде.

14. Якщо чоловік не виносить фізичних контактів в принципі - приготуйтеся до того, що потрібно поступово, день за днем, можливо - тиждень за тижнем, налагоджувати контакт. Чоловіку потрібно дати зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно, щоб він зміг протягнути свою руку у відповідь.

15. Буває, що людина, яка повернулася із зони бойових дій, довго мовчить, але в якийсь момент зривається і починає трощити все навколо. У таких ситуаціях потрібно максимально намагатися прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежити перебування людини на кухні.

16. При проявах агресії на словах – намагайтеся говорити з людиною спокійно. Буде дуже складно, тому що всередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Потрібно своєю поведінкою, інтонацією і реакцією давати зрозуміти, що ви усвідомлювати, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на вас кричать, зрозуміліше не стає.

17. Агресія рідко виникає в колі сім'ї. В основному це відбувається в компаніях — хтось сказав "зайве" слово, неправильно зрозумів, неправильно подивився. Якщо ви бачите, що ваш чоловік/брат/друг починає заводитися – постарайтеся заручитися підтримкою друзів, які знаходяться поруч, і вивести людину із зони ризику. Якщо в компанії з'являється людина, яка може спровокувати бійця на конфлікт (це завжди помітно), потрібно зробити все можливе, щоб уникнути такої ситуації.

18. Якщо прояви агресії супроводжуються зловживанням алкоголю – потрібно негайно звертатися до фахівців. Тому що спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані. 

19. Якщо людина приїхала із зони АТО нетвереза і не тверезіє кілька днів та це не властива їй поведінка - відразу звертайтеся до нарколога або психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром похмілля — це залежність. На наступній стадії похмілля не з'явиться – це означає, що організм вже не пручається, людині потрібно вкрай мала кількість алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку потрібно лікувати терапевтично. Те саме стосується залежності від легких наркотиків — вона має лікуватися у фахівців.

20. Багато бійців АТО скаржаться на болі в спині. Пройдіть дослідження – носіння бронежилета і переміщення на бронетехніці тривалий час може стати причиною проблем з хребтом. Якщо не знайдені якісь фізичні проблеми в ході дослідження, то травма є психосоматичною. З нею теж потрібно звертатися до фахівців. Потрібні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.

21. Якщо боєць не хоче звертатися до психолога або психотерапевта, хоча ви бачите, що йому потрібна допомога, то фахівець повинен прийти до нього. Можна змоделювати ситуацію, коли у вашому колі спілкування з'являється людина, що встановить довірчі взаємовідносини з бійцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці.

22. Поясніть, що психолог – це не людина-енциклопедія. Психолог – це людина яка працює зі здоровими людьми, що потрапили у складні ситуації.

23. Якщо людина не хоче йти до психолога, але готова йти на сповідь до священика – ідіть до церкви.